Ускладнення цукрового діабету

В Центрі продовжується почата в 1995 р. робота по розробці способів лікування гнійно-некротичного ураження стопи у хворих на цукровий діабет. Етапом цієї робота була докторська дисертація С.Є.Подпрятова «Органозберігаюче хірургічне лікування гнійно-некротичного ураження стопи у хворих на цукровий діабет» (2005) ( http://www.nbuv.gov.ua/eb/ard.html ). У співпраці з проф. Г.М.Ларіоновим, були розроблені високоефективні препарати для місцевого антибактеріальної терапії гнійних уражень стопи. За участі к.фарм.н. О.В.Паршикова розроблені технології черезшкірного застосування препаратів, що дозволило значно посилити ефект лікування та уникнути побічної дії. Завдяки цьому використання високоефективного лікування стало можливим у кожного пацієнта.

Періодичне черезшкірне застосування препаратів з профілактичною метою, проведення місцевої та системної антибактеріальної терапії дозволяє тривалий час зберігати опороздатну стопу не зважаючи на наявність у хворого оклюзії всіх артерій гомілки.

Можливе збереження опороздатних кукс обох стоп з існуючими виразками тривалістю більше 10 років.

Поєднане застосування черезшкірної метаболічної, антибактеріальної терапії та іммобілізації приводить до одужання. Однак, лікування є тривалим і вимагає зміни препаратів на окремих етапах. На початку лікування на перший план виступають ознаки запалення, які можуть навіть симулювати поширене гнійне ураження (фото 33, 34).

Проктологія

Фото 34. Остеоартропатія міжфалангового суглобу V пальця хворого Ф.

Ускладнення цукрового діабету

Фото 35. Декальцинація кісток V пальця хворого Ф.

В наслідок застосування черезшкірної метаболічної, системної та місцевої антибактеріальної терапії через 4 місяці від початку лікування відмічене зникнення всіх проявів запалення (фото 36 ).

Ускладнення цукрового діабету

Фото 36. Стопа хворого Ф. через 4 місяці.

Одночасно відмічена кальцифікація зони ураження кісток (фото 37).

Ускладнення цукрового діабету

Фото 37. Рентгенограма стопи хворого Ф. через 4 місяці лікування.

Причиною утворення дефекту шкіри та м’яких тканин у хворих на цукровий діабет може бути поєднання неспроможних комунікантних вен і ішемії нижньої кінцівки (фото 38).

Ускладнення цукрового діабету

1

Проктологія

2

Фото 38. Дефект шкіри та м’яких тканин як наслідок неспроможних комунікантних вен і ішемії нижньої кінцівки; 1- внутрішня поверхня, 2 – зовнішня поверхня.

В наслідок здійснення електрозварного перекриття патологічно змінених вен, застосування черезшкірної метаболічної терапії, місцевої антибактеріальної терапії та компресійного трикотажу досягнуте закриття дефекту ( фото 39).

Ускладнення цукрового діабету1 Ускладнення цукрового діабету2

Фото 39. Нижня третина гомілки після комплексного лікування; 1- внутрішня поверхня, 2 – зовнішня поверхня.

Навіть за відсутності магістрального кровотоку по артеріях гомілки (фото 40) та виникненні проявів критичної ішемії стопи (фото 41, 42).

Фото 40. Відсутність магістрального кровотоку по артеріях гомілки у хворого Б.

Ускладнення цукрового діабету Ускладнення цукрового діабету

Фото 41, 42. Прояви критичної ішемії стопи у хворого Б. можливе повне усунення проявів захворювання і збереження стопи (фото 43, 44).

Ускладнення цукрового діабету Ускладнення цукрового діабету

Фото 43, 44. Стопи хворого Б. через 18 місяців.

Виявлення руйнації кістки за даними рентгенографії не є свідченням незворотності змін і не потребує видалення ураженого сегменту стопи (фото 45 - 52).

Ускладнення цукрового діабету

Фото 45. Остеоартропатія І пальця хворого О. на початку лікування

Ускладнення цукрового діабету

Фото 46. Рентгенограма хворого О. на початку лікування. Руйнація фаланги І пальця позначена стрілкою.

Ускладнення цукрового діабету

Фото 47. Рентгенограма хворого О. через 6 тижнів. Нормалізація структури фаланги І пальця.

Ускладнення цукрового діабету

Фото 48. Перший палець хворого О. через 8 місяців

У співпраці з відділенням ультразвукової діагностики (завідувач – І.М.Слободянюк) розроблено спосіб прогнозування ефекту лікування хворих на стопу діабетика.

Черезшкірне застосування препаратів дозволило у хворих на цироз печінки ліквідувати резистентний до сечогінних препаратів асцит. Таким чином не тільки суттєво покращилась якість життя хворих, але і створилась можливість виконання великих оперативних втручань на органах черевної порожнини у такої категорії хворих. До цього часу наявність у хворого цирозу печінки, тим більше ускладненого асцитом, свідчила про високу ймовірність розвитку печінкової недостатності в післяопераційному періоді і обмежувала можливості хірургічного лікування.

Зараз спільно з співробітниками Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона ведеться розробка носіїв препаратів для через шкірного введення з використанням наноформ титану. Очікується значне посилення дії ліків при зменшенні дози.